Підготовка до літнього оздоровлення дітей в дошкільному навчальному закладі розпочинається в кінці навчального року (не пізніше травня): питання про підготовку та організацію літнього оздоровлення дітей заслуховується на підсумковій педагогічній раді в кінці навчального року, на виробничій нараді (мають бути відповідні записи в протоколах); проводиться інструктаж працівників закладу з питань безпеки життєдіяльності дітей, пожежної безпеки, охорони праці. В кожному ДНЗ в травні необхідно видати накази «Про підготовку та організацію літнього оздоровлення дітей у ДНЗ», «Про запобігання харчовим отруєнням та організацію раціонального харчування дітей у літній оздоровчий період».

Важливим завжди, а особливо актуальним влітку, є завдання збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дітей, забезпечення повноцінного, гармонійного фізичного розвитку.

З метою виконання цього завдання слід проаналізувати створення належної матеріальної бази для фізичного виховання в ДНЗ ( фізкультурні зали, спортивні майданчики на вулиці, обладнання їх спортивними спорудами, інвентарем, матеріалами, фізкультурні осередки в групах, виготовлення власноруч нестандартного фізобладнання), забезпечення вільного доступу дітей до фізкультурного обладнання. Розробити заходи з метою його збагачення, залучити батьків до поповнення, виготовлення фізобладнання.

Переглядається матеріальна база для проведення літнього оздоровлення: наявність обладнання, інвентарю для проведення оздоровчих заходів, облаштування пісочниць, завезення піску, наявність ігрових матеріалів для ігор з піском, придбання надувних (хлюпальних) басейнів, інших засобів для ігор з водою, вітром, забезпечення груп ігровим матеріалом для різних видів ігор, створення умов для самостійної діяльності дітей. Підготовка ігрових майданчиків для організації прогулянок дітей, облаштування та ремонт тіньових навісів тощо.

Підготовча робота передбачає проведення роботи з батьками з питань особливостей перебігу літньої оздоровчої кампанії у ДНЗ (анкетування, батьківські збори, інформування через батьківські куточки тощо); поповнення методичних кабінетів та груп методичними та навчально-наочними посібниками з питань організації та змісту літнього оздоровлення, освітньої роботи з дітьми в літній період; забезпечення груп іграшками, атрибутами, матеріалами для різних видів дитячої діяльності; проведення методичних форм роботи з персоналом ДНЗ з питань здійснення роботи в літній період.

Діяльність ДНЗ в літній період здійснюється відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій МОНмолодьспорту:

- «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» (лист від 16.03.2012 р. № 1/9 – 198);

- «Про організацію фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період» (лист від 28.05.12 № 1/9-413.

Цими документами визначено зміст освітньо-виховного процесу ДНЗ, фізкультурно-оздоровчої роботи, надані рекомендації щодо організації оздоровчих заходів.

Кожен керівник та педагогічні працівники ДНЗ повинні бути ознайомлені з цими рекомендаціями, керуватись ними в роботі.

Роботу ДНЗ у літній період необхідно спрямувати на організацію змістовної, різноманітної діяльності з метою оздоровлення дітей, забезпечення їх активного відпочинку, закріплення і розширення уявлень про навколишній світ.

Необхідно створити умови і забезпечити організацію різних видів діяльності дітей : ігрову, рухову, пізнавальну, мовленнєву, образотворчу, театралізовану, музичну, трудову. При цьому слід враховувати вік дітей, місце проведення, погодні умови. Оскільки вся робота з дітьми має перенестись максимально на свіже повітря, слід продумати оптимальний варіант виносних посібників, іграшок, їх розташування, розміщення дітей, використання ТЗН. Перебування дітей на свіжому повітрі скорочується або виключається за несприятливих погодних умов: сильний вітер, температура повітря вище +35˚С у затінку, злива, гроза.

Необхідно забезпечити тісну співпрацю у роботі вихователів та помічників вихователя, за наявності – педагогів-спеціалістів.

План роботи ЗДО на літній період розробляється перед початком нового навчального року, у травні він коректується, додатково заслуховується і затверджується на засіданні педагогічної ради, погоджується з районним/міським управлінням освіти та територіальною санітарно-епідеміологічною службою. Загальна структура плану роботи ЗДО на літній період залишається такою ж як і на навчальний рік. Мають бути визначені завдання роботи на літній період, розділи:

- Методична робота з кадрами, робота методичного кабінету – форми роботи з педагогами, помічниками вихователя, спрямовані на активізацію педагогічної діяльності в літній період (відповідної тематики) та форми роботи, спрямовані на підготовку до роботи в новому навчальному році.

- Вивчення стану та організації літнього оздоровлення, організації життєдіяльності дітей (вибірковий, тематичний контроль щодо дотримання вимог безпеки життєдіяльності, проведення загартовуючи заходів, забезпечення оптимального рухового режиму, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів).

- Організаційно-педагогічна робота: співпраця з батьками (батьківські збори, наочні форми співпраці, анкетування за актуальними темами: загартування, харчування, БЖД), з різними установами та організаціями (ляльковий театр, кінотеатр, музей, дитяча бібліотека).

- Робота медичного кабінету: медико-профілактичні, оздоровчі заходи, санітарно-просвітницька робота з дітьми, батьками, педагогами, медико педагогічний контроль (за температурним режимом, за організацією харчування, оздоровлення, попередження інфекційних захворювань, отруєнь)

- Адміністративно-господарська діяльність (придбання необхідного обладнання, інвентарю, ремонти приміщень, майданчиків, комунікаційних систем, благоустрій території ЗДО тощо).

- Плани роботи повинні відповідати типу закладу, його можливостям (матеріальним, кадровим, освітнім, медичним).

На літній період складається для кожної вікової групи режим дня, розклад організованої навчальної діяльності, які затверджуються керівником закладу. Має бути затверджений керівником ЗДО графік видачі їжі з харчоблоку для різних вікових груп.

В літній період необхідно особливу увагу звернути на забезпечення

- дотримання режиму дня;

- максимального перебування дітей на свіжому повітрі (винести на свіже повітря проведення організованої навчальної діяльності – веранди, тіньові навіси, ігрові, фізкультурні майданчики);

- проведення екскурсій, якщо є така можливість, у парки, лісополосу, луг, берег, гай – із дотриманням всіх вимог щодо проведення екскурсій дітей;

- звернути увагу на дотримання відповідної віку тривалості денного сну, забезпечити організацію денного сну при наявності доступу свіжого повітря (відкриті фрамуги);

- забезпечити оптимальний руховий режим, організацію різних форм фізичного виховання, проведення загартовуючих процедур;

- дотримання повітряного режиму (систематично провітрювати групові кімнати, спальні, туалетні кімнати); під час організації питного режиму дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог;

- слідкувати за одягом та взуттям дітей, вони мають відповідати погодним умовам, бути виготовленими з натуральних матеріалів, забезпечувати дитині свободу рухів та терморегуляцію, взуття має бути легким і зручним, забезпечити наявність обов’язкових головних уборів в сонячну погоду;

- активізувати просвітницьку роботу з батьками щодо збереження здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей в літній період.

Освітньо-виховний процес в літній період має бути повноцінним і здійснюватись протягом всього дня ( в ранкові години, під час прогулянок, в ІІ половину дня, вечірні години).

Ранковий прийом організовується на свіжому повітрі, проводяться згідно вимог різні форми роботи, обов’язковою є ранкова гімнастика на свіжому повітрі, бажано використовувати музичний супровід, що створить для дітей емоційний бадьорий настрій та налаштування на позитивні події протягом дня.

Після сніданку організовується освітньо-виховна діяльність за освітніми лініями ( за сприятливих погодних умов – на свіжому повітрі): особистість дитини, дитина в соціумі, дитина у природному довкіллі, дитина у світі культури, гра дитини, мовлення дитини. Проводяться тематичні, комплексні, інтегровані заняття, спрямовані на закріплення набутих знань та використання їх у нових ситуаціях.

Впродовж дня організовуються різні види:

- ігор (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, драматизації, дидактичні словесні, з картинками, настільно-друковані, рухливі, з елементами спортивних ігор, ігри з піском, водою);

- праці (у природі, самообслуговування, художня праця, господарсько-побутова;

- самостійної діяльності (ігрова, художня, комунікативна, рухова, пізнавальна)

- дослідницька діяльність;

- індивідуальна робота;

- читання, розповідання, інсценуваня художніх дитячих творів;

- розваги: фізкультурні, музичні, літературні, театралізовані, дитячі концерти.

Всі ці заходи мають мати місце в роботі з дітьми в ЗДО в літній період.

У вечірні години робота з дітьми організовується у відповідності до діяльності впродовж дня та з врахуванням необхідності зменшення навантажень на дитину при доборі фізичних вправ та рухливих ігор. З дітьми проводяться спостереження, трудова діяльність, малорухливі ігри, індивідуальна робота тощо.

Необхідно пам’ятати про організацію щоденних занять з фізкультури на свіжому повітрі, крім днів, коли проводиться дитячий туризм у вигляді прогулянок-походів за межі ЗДО, який рекомендується проводити 1 раз на тиждень (за сприятливої погоди та відповідних умов).

З метою оптимізації рухової активності дітей відповідно до методичних рекомендацій «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» (лист МОНУ від 16.08.10 № 1/( - 563) крім занять з фізкультури слід проводити такі форми роботи :

- ранкова гімнастика;

- гімнастика після денного сну;

- фізкультурні паузи, фізкультурні хвилинки;

- рухливі ігри різної рухливості, сюжетні, безсюжетні, ігри-естафети, ігри-атракціони, ігри-забави, з елементами спортивних вправ;

- фізичні вправи на прогулянках;

- походи за межі дошкільного навчального закладу (дитячий туризм);

- фізкультурні свята (2-3 рази на рік);

- розваги (1-2 рази в місяць);

- дні здоров’я ( 1 раз в місяць);

- тижні здоров’я (1 раз на квартал);

- самостійна рухова діяльність;

- індивідуальна робота з фізвиховання.

Звертаємо увагу керівників ЗДО, вихователів-методистів, інструкторів з фізичного виховання, вихователів на використання всіх цих форм фізичного виховання у роботі з дітьми.

Основна мета роботи вихователя в літні місяці полягає у забезпеченні оздоровлення, збереження життя дітей та організації активної, змістовної, різноманітної та цікавої для них діяльності, під час якої формується дитячий колектив, засвоюються правила та виховуються позитивні навички культурної поведінки, накопичуються уявлення про навколишній світ та оточуюче середовище.

Робота з дітьми в літній оздоровчій період здійснюється відповідно до перспективного плану роботи на місяць або квартал, який передбачає організацію життєдіяльності дітей протягом дня, проведення організаційно-педагогічної роботи , загартовуючих заходів з дітьми на тиждень, роботу з батьками, та календарного плану роботи з дітьми на день/ тиждень (два тижні – для груп дітей раннього віку). Форма планування обирається педагогами закладу та схвалюється педагогічною радою ЗДО (за режимними моментами, сферами життєдіяльності, лініями розвитку, графічна, текстова та ін.).

Педагогам необхідно забезпечити чергування спокійної та рухливої діяльності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня при умові дотримання наступної примірної структури: спокійна самостійна ігрова, пізнавальна діяльність дітей (спостереження, досліди), бесіди, екскурсії, організовані рухливі ігри, ігри з елементами спорту, спортивні розваги, спокійна самостійна ігрова діяльність, праця, самосійна художня діяльність.

Послідовність та термін різних видів діяльності потрібно змінювати із врахуванням певних умов: погода, вік дітей та характер передуючої діяльності.

Ранковий прийом дітей є найбільш сприятливим часом для введення дітей у загальний ритм життя дошкільного закладу, створення життєрадісного настрою.

У ранковий час доцільно передбачити індивідуальну роботу, організацію ігрової діяльності, бесіди з невеликою групою дітей та окремими малюками, спостереження за об’єктами та явищами природи, трудових доручень (чергування), різноманітної самостійної діяльності.

Плануючи індивідуальну роботу з дітьми, необхідно вказати конкретні імена вихованців та її мету, матеріал (за потребою).

Чергування дітей не фіксуються у плані щоденно (один раз на два-три дні, тиждень). Разом з тим, планується ведення нового виду чергування, ускладнення в обов’язках чергового або зміни умов чергування.

Вихователь планує та організовує різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором: образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців; розфарбовування; конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу тощо.

Обов’язково у плані відображається робота вихователя з питань привиття дітям культурно-гігієнічних навичок.

В ранкові години з дітьми організовують навчально-пізнавальну діяльність (заняття):

- з фізичного розвитку – щоденно;

- з пізнавального розвитку

- природничий напрямок – 1 раз на тиждень;

- загально пізнавальний напрямок – 1 раз на тиждень;

- з художньо-естетичного розвитку

- музика – 1 раз на тиждень;

- малювання – 1 раз на тиждень;

- ліплення (або аплікація) – 1 раз на тиждень.

У ті дні, коли плануються екскурсія в природу чи пішохідний перехід заняття з фізкультури не проводиться.

Протягом дня з дошкільниками організовують:

- ігри (з правилами, творчі, з природними матеріалами);

- різні види праці;

- спостереження;

забезпечують:

- самостійна художня діяльність (музична, образотворча, театралізована, конструктивна);

- самостійна пізнавальна діяльність;

- самостійна ігрова діяльність.

Також з дітьми проводиться різноманітна трудова діяльність:

- прибирання групової кімнати;

- ремонт книг, посібників, настільно-друкованих ігор;

- прання лялькової білизни, носовичків, стрічок;

- виготовлення іграшок-саморобок;

- праця в природі.

Для організації плідної життєдіяльності дітей необхідно продумати не тільки умови для виникнення самодіяльності та розвитку сюжетно-рольових, творчих ігор, але й прийоми навчання дітей ігровим діям, мотивацію трудової діяльності тощо.

У календарному плані вихователь визначає атрибути та іграшки, що потрібні для певної гри. Опосередковане керівництво такими іграми доцільно здійснювати шляхом читання художніх творів та бесід за їхнім змістом.

Оздоровчий вплив перебування на свіжому повітрі залежить від правильно організованої рухової активності дошкільників, яка в організованих формах діяльності повинна складати не менш ніж 50% всього об'єму добової рухової активності, а під час прогулянок за територію дошкільного навчального закладу – 35-40%.

В цей час з ними проводять рухливі/ спортивні ігри та розваги, у яких беруть участь усі діти групи. Тому їм пропонуються вже знайомі ігри. Нові вводяться та розучуються на фізкультурних заняттях. Вихователю необхідно пам’ятати, що не примусова активна участь дітей у такій грі створює у них радісний настрій та забезпечує її педагогічний, оздоровчій ефект. Для забезпечення оптимальної рухової активності дітей старшого дошкільного віку педагогам доцільно використовувати різні організовані форми занять фізичними вправами: рухливі ігри, спортивні вправи з елементами змагань, а також пішохідні прогулянки, екскурсії, прогулянки по маршруту (туризм).
Плануючи діяльність дітей необхідно передбачити цікаву ігрову форму проведення індивідуальної роботи.

Проведення загартовуючих заходів, вправ та ігор доцільно здійснювати на майданчиках, використовуючи наявне обладнання (басейн стаціонарний, надувний тощо) та простір. Тематика ігор повинна відповідати сезону.

Основне місце у другу половину дня займає різноманітна ігрова діяльність дітей. Планування роботи з організації сюжетно-рольових ігор з дітьми молодшого дошкільного віку має певні особливості: у календарному плані вихователь молодшої та середньої групи відображає не тільки створення умови для розгортання сюжетно-рольових ігор, але й прийоми навчання дітей діям з іграшками, показ певних ігрових дій, власну участь в іграх дітей. А вихователь дітей старшого дошкільного віку занотовує у плані прийоми, що стимулюють дітей до самостійності: вибір теми гри, розподіл ролей, встановлення позитивних, дружніх взаємин тощо.
Доцільними будуть розваги, які можна провести на свіжому повітрі: ляльковий, настільний театр; дитячі концерти; спортивні, музичні, літературні дозвілля; читання художньої літератури з подовженням, розповідання казок та ін.

Зміст вечірніх прогулянок потрібно планувати з врахуванням усієї діяльності дітей протягом дня. Плануються спостереження, ігри, праця, фізичні вправи та рухливі ігри малої рухливості.