Більшість дітей дуже емоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почуттів. Ті, хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей, знає, з яким натхненням вони співають та танцюють.

    Навчаючи дитину музиці, батьки ставлять різні цілі і завдання. Це залежить від їх ставлення до музики і музичних професій. Однак основними завданнями музичного виховання дітей в сім’ї можна назвати ті ж, що і в дошкільному закладі, а саме:

       Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними засобами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість - водити дитину на концерти.

       Для розвитку музичних здібностей дітей, формування основ музичної культури необхідно використовувати народну та класичну музику. Лише на шедеврах можна виховувати смак маленьких слухачів. Діти повинні знати народну музику, яка тісно пов’язана з мовою, естетичними і народними традиціями, звичаями, духовною культурою народу.

      Якщо дитина чує народні мелодії з раннього дитинства, вона, природно, «переймається» народно-пісенними інтонаціями. Вони стають їй звичними, рідними. Дитині важливо відчути і красу класичної музики, накопичити досвід її сприйняття, розрізнити зміну настроїв, прислухатися до звучання різних музичних інструментів, навчитися сприймати і старовинну, і сучасну музику, як «дорослу», так і написану спеціально для дітей.

      Для слухання слід відбирати твори, в яких виражені почуття, доступні для дитячого сприйняття. Це повинні бути невеликі або фрагменти з яскравою мелодією, що запам’ятовується ритмом, барвистою гармонізацією, оркестровкою. Музичне виховання в домашніх умовах проходить індивідуально. Дитина повинна відчувати себе захищеною, коханою, перебувати в позитивному настрої!

                                     Пам’ятка для батьків по музичному вихованню

1. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні,  все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу », – вважають педагоги

2 Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов’язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

3. Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.

4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» – немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.

Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту панга вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому – заподіюють людині шкоду.

Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на самого мовця. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються у змісті мови і в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, в свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші відносини з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос мовця породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Залучення дитини до музики

Залучення дитини до музики починається ще під час вагітності, коли малюк і мама є єдиним цілим. Малюк вже тоді чує звуки і реагує на них. Тому батьки є першими, хто познайомить малюка з музикою і занурить в її прекрасний і казковий світ. Ось декілька простих порад як зробити знайомство з музикою захоплюючим і корисним заняттям, розвиваючи музичні здібності вашого малюка.

З перших днів життя супроводжуйте діяльність малюка Пестушко (роблячи дитині масаж – ритмічним погладжують рухом або постукуванням, витягуючи його ручки, повертаючи головку), щоб дитина відчувала – як рухається його тіло в такт пісні і підсвідомо запам’ятовував ритмічне співвідношення слів, рухів і мелодії;

Супроводжуйте ігри та забави дитини потішками і примовками. Вони прості у виконанні і дуже цікаві, допоможуть розвеселити дитину і зайняти увагою. Наприклад, відома майже кожному потішка «Ладушки» і примовка «Тілі-бом, тілі-бом, загорівся кошкин дім»;

Імпровізуйте, складайте на ходу веселі пісеньки – це не тільки захоплює, а й відмінно піднімає настрій;

Ваш малюк напевно дуже любить малювати. А малювати під звучну музику йому буде ще цікавіше. Особливо добре включати запис класичної музики. Для дитини старшого віку можна дати завдання намалювати звучну музику;

Спів колискових вашій дитині знайоме з перших днів його життя. Він до цього вже звик. Спробуйте співати колискову улюбленій ляльці або ведмежаті. Якщо ваш малюк ще невиразно вимовляє слова – співайте, а він нехай заколихує іграшку в такт вашому співу. Звертайте увагу дитини на те – як різно може звучати колискова, залежно від того, хто її співає (Ведмедиця, Зайчиха або Мишка);

Активно використовуйте лічилки. Намагайтеся не просто проговорювати, а наспівувати. Вони добре розвивають не тільки відчуття ритму, а й слух дитини. До того ж легко допоможуть уникнути сварки між дітьми у визначенні того хто водить, хто перший, а хто другий;

Гуляючи по парку або перебуваючи за містом, звертайте увагу дитини на звуки природи, на те як співає зозуля («ку-ку» на різних звуках), як шумить струмочок («ш-ш-ш»), як цвірінькають горобці (наспівуючи мелодійно ” чів-чів-чів »), просите повторити почуте. Це відмінно розвиває музичне увагу, слух і музичну пам’ять;

Грайте з малюком у «Вгадай мелодію». Дорослий наспівує уривок знайомої дитині пісеньки, а після того, як малюк її впізнав – виконаєте цю пісеньку разом з нім.організовивая дитячі свята, неодмінно подбайте про музику. Нехай яскраві, веселі дитячі пісеньки супроводжують ігри та спілкування хлопців.

Домашнє свято

У батьків, які вирішили самостійно організувати дитячу вечірку, крім турбот, чим розважити і нагодувати гостей обов’язково виникне питання – як провести свято, щоб все пройшло гладко, без сліз і розчарувань. Ось декілька порад:
Будуйте розваги так, щоб діти “грали проти поля”, а не змагалися один з одним. Спільні пошуки скарбів, колективне заробляння призів на команду згуртує хлопців краще, ніж суперництво (нагадую, що мова йде про свято для дошкільнят).
Якщо ваш сценарій побудований на виконанні завдань – не вимагайте, щоб всі діти виконували кожне завдання. Це затягує захід, інші гості нудьгують, когось доводиться вмовляти. Так що нехай 1-2 добровольця візьмуть участь у конкурсі (і не треба вимагати строгого виконання правил), і переходите до наступної гри. А ось якщо всім дітям захочеться, і по кілька разів, кидати кульки в ціль або проходити смугу перешкод – відійдіть в сторону і дайте їм награтися.
Приготуйте призи та подарунки для всіх гостей. Краще однакові. Якщо ви збираєтеся давати призи за перемогу в конкурсах, обов’язково придумайте, як і за що ви будете нагороджувати тих, хто програв.
Ігор і розваг повинно бути з запасом, але не прагнете продемонструвати гостям всю придуману програму.
Між конкурсами та іграми робіть паузи. Не намагайтеся перекричати дитячий гамір, а вичікуйте, коли малюки заспокояться і подивляться на вас в очікуванні продовження.
Будьте обережні з музикою. Багато дітей сприйнятливі до різких звуків. Крім того, навіть ненав’язливий звуковий фон погано діє на збудливих дітей. Тому музику, як і мультфільми, включайте, але не надто голосно і ненадовго.
Придумайте кілька справ для “пустельників” – дітей, які не зможуть або не захочуть влитися в колектив. Мультфільм, цікава розмальовка, конструктор, виробний набір допоможуть дитині не відчувати себе самотнім.
Якщо дитяча компанія розбушувалася – відразу ж запропонуйте їм спокійне заняття: зробити браслет з намистин, розсортувати з закритими очима геометричні фігури, пограти в “Море хвилюється” або “Зіпсований телефон”.
Приготування до свята нерідко проходять цікавіше самого торжества. Прикрашати приміщення, готувати частування, брати участь в концерті або виставі, робити подарунки батькам маленьким гостям буде не менш цікаво, ніж брати участь в іграх і конкурсах.
Забудьте про «не встигли», «не вдалося», «не вийшло». Успіх свята вимірюється дитячими посмішками, а не кількістю страв на столі або пунктами у розважальній програмі.

1. Ранній прояв музичних здібностей говорить про необхідність починати музичний розвиток дитини як можна раніше. Якщо не закласти з самого початку міцний фундамент, то марно намагатися побудувати міцний будинок: навіть якщо він буде красивий зовні,  все одно розвалиться на шматки від сильного вітру і землетрусу », – вважають педагоги

2 Шлях розвитку музикальності кожної людини однаковий. Тому не слід засмучуватися, якщо у нашого малюка немає настрою щось заспівати або йому не хочеться танцювати, а якщо і виникають подібні бажання, то спів, на ваш погляд, здається далеким від досконалості, а рухи смішні і незграбні. Не турбуйтеся! Кількісні накопичення обов’язково перейдуть в якісні. Для цього потрібен час і терпіння.

3. Відсутність будь-якої з здібностей може гальмувати розвиток інших. Значить, завданням дорослого є усунення небажаного гальма.

4. Не «приклеюйте» вашій дитині «ярлик» – немузичний, якщо ви нічого не зробили для того, щоб цю музикальність у нього розвинути.

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою і гармонії до занепокоєння, пригніченості або агресії). У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.

Збудлива, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах), спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим дітям із слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.

Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже у ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.

Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту панга вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому – заподіюють людині шкоду.

Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на самого мовця. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються у змісті мови і в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, в свою чергу відкладає відбиток на психологічний стан слухача, впливає на наші відносини з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос мовця породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.

Залучення дитини до музики

Залучення дитини до музики починається ще під час вагітності, коли малюк і мама є єдиним цілим. Малюк вже тоді чує звуки і реагує на них. Тому батьки є першими, хто познайомить малюка з музикою і занурить в її прекрасний і казковий світ. Ось декілька простих порад як зробити знайомство з музикою захоплюючим і корисним заняттям, розвиваючи музичні здібності вашого малюка.

З перших днів життя супроводжуйте діяльність малюка Пестушко (роблячи дитині масаж – ритмічним погладжують рухом або постукуванням, витягуючи його ручки, повертаючи головку), щоб дитина відчувала – як рухається його тіло в такт пісні і підсвідомо запам’ятовував ритмічне співвідношення слів, рухів і мелодії;

Супроводжуйте ігри та забави дитини потішками і примовками. Вони прості у виконанні і дуже цікаві, допоможуть розвеселити дитину і зайняти увагою. Наприклад, відома майже кожному потішка «Ладушки» і примовка «Тілі-бом, тілі-бом, загорівся кошкин дім»;

Імпровізуйте, складайте на ходу веселі пісеньки – це не тільки захоплює, а й відмінно піднімає настрій;

Ваш малюк напевно дуже любить малювати. А малювати під звучну музику йому буде ще цікавіше. Особливо добре включати запис класичної музики. Для дитини старшого віку можна дати завдання намалювати звучну музику;

Спів колискових вашій дитині знайоме з перших днів його життя. Він до цього вже звик. Спробуйте співати колискову улюбленій ляльці або ведмежаті. Якщо ваш малюк ще невиразно вимовляє слова – співайте, а він нехай заколихує іграшку в такт вашому співу. Звертайте увагу дитини на те – як різно може звучати колискова, залежно від того, хто її співає (Ведмедиця, Зайчиха або Мишка);

Активно використовуйте лічилки. Намагайтеся не просто проговорювати, а наспівувати. Вони добре розвивають не тільки відчуття ритму, а й слух дитини. До того ж легко допоможуть уникнути сварки між дітьми у визначенні того хто водить, хто перший, а хто другий;

Гуляючи по парку або перебуваючи за містом, звертайте увагу дитини на звуки природи, на те як співає зозуля («ку-ку» на різних звуках), як шумить струмочок («ш-ш-ш»), як цвірінькають горобці (наспівуючи мелодійно ” чів-чів-чів »), просите повторити почуте. Це відмінно розвиває музичне увагу, слух і музичну пам’ять;

Грайте з малюком у «Вгадай мелодію». Дорослий наспівує уривок знайомої дитині пісеньки, а після того, як малюк її впізнав – виконаєте цю пісеньку разом з нім.організовивая дитячі свята, неодмінно подбайте про музику. Нехай яскраві, веселі дитячі пісеньки супроводжують ігри та спілкування хлопців.

Домашнє свято

У батьків, які вирішили самостійно організувати дитячу вечірку, крім турбот, чим розважити і нагодувати гостей обов’язково виникне питання – як провести свято, щоб все пройшло гладко, без сліз і розчарувань. Ось декілька порад:
Будуйте розваги так, щоб діти “грали проти поля”, а не змагалися один з одним. Спільні пошуки скарбів, колективне заробляння призів на команду згуртує хлопців краще, ніж суперництво (нагадую, що мова йде про свято для дошкільнят).
Якщо ваш сценарій побудований на виконанні завдань – не вимагайте, щоб всі діти виконували кожне завдання. Це затягує захід, інші гості нудьгують, когось доводиться вмовляти. Так що нехай 1-2 добровольця візьмуть участь у конкурсі (і не треба вимагати строгого виконання правил), і переходите до наступної гри. А ось якщо всім дітям захочеться, і по кілька разів, кидати кульки в ціль або проходити смугу перешкод – відійдіть в сторону і дайте їм награтися.
Приготуйте призи та подарунки для всіх гостей. Краще однакові. Якщо ви збираєтеся давати призи за перемогу в конкурсах, обов’язково придумайте, як і за що ви будете нагороджувати тих, хто програв.
Ігор і розваг повинно бути з запасом, але не прагнете продемонструвати гостям всю придуману програму.
Між конкурсами та іграми робіть паузи. Не намагайтеся перекричати дитячий гамір, а вичікуйте, коли малюки заспокояться і подивляться на вас в очікуванні продовження.
Будьте обережні з музикою. Багато дітей сприйнятливі до різких звуків. Крім того, навіть ненав’язливий звуковий фон погано діє на збудливих дітей. Тому музику, як і мультфільми, включайте, але не надто голосно і ненадовго.
Придумайте кілька справ для “пустельників” – дітей, які не зможуть або не захочуть влитися в колектив. Мультфільм, цікава розмальовка, конструктор, виробний набір допоможуть дитині не відчувати себе самотнім.
Якщо дитяча компанія розбушувалася – відразу ж запропонуйте їм спокійне заняття: зробити браслет з намистин, розсортувати з закритими очима геометричні фігури, пограти в “Море хвилюється” або “Зіпсований телефон”.
Приготування до свята нерідко проходять цікавіше самого торжества. Прикрашати приміщення, готувати частування, брати участь в концерті або виставі, робити подарунки батькам маленьким гостям буде не менш цікаво, ніж брати участь в іграх і конкурсах.
Забудьте про «не встигли», «не вдалося», «не вийшло». Успіх свята вимірюється дитячими посмішками, а не кількістю страв на столі або пунктами у розважальній програмі.