Часто батьки, а іноді й вихователі, вважають основними показниками готовості до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної індивідуальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання.
Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності.
Про наявність внутрішньої позиції учня можна говорити, якщо дитина:
ставиться до вступу до школи та до перебування в ній позитивно, навіть в умовах необов'язкового відвідування школи
виявляє особливий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять, віддає перевагу урокам грамоти та лічби, а не заняттям дошкільного типу (малювання, співи, фізкультура)
відмовляється від характерної для дошкільного дитинства організації діяльності та поведінки (віддає перевагу колективним класним заняттям, а не індивідуальному навчанню вдома
віддає перевагу традиційному для навчальних закладів способу виявлення рівня її досягнень (оцінка) перед іншими видами заохочень (солодощі, подарунки)
У роботі з дитиною необхідно вчити її формувати мету, засоби її досягнення, бачити кінцевий результат своїх дій, вчинків, брати на себе відповідальність.
Наприкінці дошкільного віку дитина прагне узгодженості свого ставлення і оцінки оточення
з оцінками та ставленням дорослого. Цією особливістю шестирічки треба вміло користуватись
дорослим у формуванні самооцінки дитини. Адже самооцінка значною мірою визначає рівень
активності особистості. Діти з високою самооцінкою почуваються в класі більш упевнено,
сміливо, активно виявляють свої інтереси, ставлять перед собою вищу мету, ніж ті, хто за
рівних умов занижує самооцінку.
Поради для батьків
Для підтримання пізнавальної активності:
• заохочуйте всі зусилля дитини, а саме її бажання пізнавати нове
• відповідайте на всі запитання дитини, займатися з нею тим, що їй подобається
• уникайте стереотипів та шаблонів у роботі, розвивайте творчість дитини.
З метою запобігання формування негативного образу «Я» дитини бажано:
• уникати негативних оцінок дитини
• порівнювати результати роботи дитини тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей
• не смикати дитину щохвилини, не говорити їй тільки про її недоліки, не пригнічувати ініціативи дитини
• проявляти твердість лінії у вихованні терпінням, відсутністю поспіху
• пам’ятати, що кожна дитина у процесі виховання, спілкування з вихователем, учителем, батьками має почуватися захищеною.
Отже, готовність дитини до школи, її майбутній успіх тісно пов’язані з тим, як вона ставиться до школи, на скільки контактує з однолітками і дорослими, як поводиться в конфліктній ситуації. Уникайте авторитарного стилю у вихованні дітей! Уникайте прямого тиску на дитину. У будь-якому випадку, любіть свою дитину такою як вона є, навіть якщо вона не буде цілковитим відмінником!
